Не жди ніколи слушної пори – твоя мовчанка може стать ганьбою!
15 травня 2024 року в бібліотеці коледжу пройшов тренінг для студентів «Психологічна підтримка друзів, батьків, рідних в складних життєвих обставинах». Актуальне питання сьогодення, яке обговорювалося на тренінгу практичним психологом коледжу Ганною Клименко – Як підтримати подругу/друга, братів/сестер, батьків в кризових ситуаціях?
Тренінг відповідав на такі питання та прокачував навики усвідомленості в таких моментах:
Які особливості надання допомоги людям, що перебувають в стані шоку, істерики, ступору, агресивності?
Міфи про першу психологічну допомогу:
1 Психологічна допомога потрібна всім, хто перебуває в кризовій ситуації.
2 В кризових ситуаціях заспокоюючи людину варто використовувати фрази «Все буде добре!», «Заспокойся!», «Все налагодиться от побачиш!»
3 При наданні першої психологічної допомоги варто розповідати про свої кризові ситуації, ділитися власним досвідом.
4 Першу психологічну допомогу можуть надавати тільки відповідні спеціалісти.
На тренінгу розібрали на конкретних кейсах, як діяти в кризовій ситуації і як допомогти людям, які для нас важливі. Але слід звернути увагу на ряд моментів:
1 Оцінити ситуацію - озирнутися. Перш ніж надавати будь-яку допомогу, важливо забезпечити безпеку для себе та для інших осіб. Не швидити надавати психологічну допомогу. Варто зрозуміти чи впершу чергу не потрібна медична допомога. Важливо зберігати особистий спокій і проявляти розуміння.
2 Встановити контакт у ненавязливій та співчутливій формі. Варто стежити за тим, як ви сидите, зоровим контактом, жестами.
3 Сконцентрувати сили на відновленні відчуття безпеки людини. Треба ізолювати людину від джерела травмування (відвести людину у більш безпечне, спокійне, затишне місце). Важливо дати розуміння, що ми поряд і можемо підтримати при необхідності. Забезпечення спокою та комфорту може допомогти зменшити стрес та тривогу.
ВАЖЛИВО! Надавати підтримку в безпечному місті, там де достатньо приватного простору, там де можна за потреби поспілкуватися і поплакати. Якщо це сексуальне насильство приватний простір є абсолютно необхідним з огляду на конфіденційність та повагу до гідності людини.
4 Вислухати та заспокоїти.
Вчіться слухати:
Хтось захоче розповісти свою історію, хтось ні. Вислухати і не засудити – це вже підтримка. Тим самим допомогти людині почувати себе більш безпечно та захищено, дати можливість відчути, що їх розуміють, поважають і належним чином попіклуються. Може бути цінним просто побути з людиною в тиші, запевнити, що ви поруч.
Якщо людина захоче говорити, можна поговорити про те, що людина робила до стресового моменту, що саме сталось і що людина планувала робити? Таким чином об’єднавши минуле, теперішнє і заплановане майбутнє. Це можна зробити за допомогою питань:
Висловіть розуміння та співчуття стосовно ситуації.
5 Запитати про потреби (вода, їжа, ковдра, інформація) та проблеми.
Поширені потреби: достовірна інформація про подію, близьких і рідних, бажання зв’язатися з ними, тимчасове житло, їжа, вода, послуги з охорони здоров’я для людей з травмами або хронічними захворюваннями чи тривалими розладами здоров’я.
6 Запропонувати практичну допомогу та інформацію. Якщо це можливо, надайте інформацію про подію та можливі наступні кроки (мінімальний план дій). Інформація може знизити рівень страху та невпевненості.
7 Відновити відчуття спроможності допомогти собі – на індивідуальному рівні та на рівні громади. По-можливості залучайте людину у процес ухвалення важливих рішень. При цьому кожна людина має свої сильні сторони, які допомагають їй долати труднощі. Може бути так, що людина буде потребувати вашої підтримки не одразу після події, а через деякий час.
Що варто і чого не варто робити:
ВАРТО:
1 Бути чесним з людиною, тим самим давати відчуття надії, опори, безпеки.
2 Поважати право свободи на ухвалення власних рішень навіть якщо вони вам не подобаються.
3 Усвідомлювати та відмовлятися від свого стереотипного бачення.
4 Зрозуміло пояснити, що якщо людина відмовляється від допомоги зараз, то вона може її отримати згодом.
5 Поважати приватність та конфіденційність.
6 Поводитись з повагою до віку, культури, статі.
7 Бути поруч (якщо необхідно дотримуйтесь дистанції прийнятої до віку, статі).
8 Демонструвати, що ви слухаєте, говорити «угу, так», кивати головою.
9 Надавати тільки достовірну інформацію, якщо вона є. Чесно казати, що ви знаєте, а що ні: «Я не знаю, але спробую дізнатись».
10 Показати, що ви розумієте почуття людини, або знаєте про важливі події, про які вони розповідають: «Мені дуже шкода».
НЕ ВАРТО:
1 Зловживати своїм становищем помічника.
2 Давати марні обіцянки та надавати неправдиву інформацію.
3 Бути нав’язливим, занадто наполегливим.
5 Змушувати людей розповідати свої історії.
6 Переповідати історію людини іншим.
7 Засуджувати людину за вчинки і почуття.
8 Перебивати, підганяти розповідь (дивитися на годинник, говорити швидко).
9 Казати: Не треба так думати! Радій, що ти вижив!
10 Думати, що ви повинні вирішити проблеми людини.
11 Позбавляти людину відчуття власної сили і розуміння того, що вона сама може подбати про себе.
12 Говорити про людей негативно (наприклад, «несповна розуму, навіжена, божевільний»).
Особливості надання допомоги допомогти людині, яка перебуває в:
Сьогодні, в період постійного дистресу із-за війни, прильотів, безперервних тривоги, дуже важливо розуміти як саме ми можемо підтримати людей, які нам дуже важливі і про яких ми турбуємося. Розуміння чіткого плану дій як себе поводити, що варто роботи, а що ні в складних життєвих ситуаціях може полегшити наше життя, підтримати близьких, рідних і знизити наш рівень тривоги.
Покликання на матеріали для додаткового ознайомлення:
Допомога людині, яка відчуває СТРАХ чи АГРЕСУЄ
Допомога людині, яка знаходиться в ШОЦІ, ІСТЕРИЦІ, РУХОВОМУ ЗБУДЖЕННІ, або яка ПЛАЧЕ