Ніхто так не дивується роботі програми, як той хто її написав
На заході зібралися представники різних сфер діяльності, а також наші викладачі Клименко Г.В., Слободяник О.О., Шевченко О.П. і студент групи КС 13-1 Тарабан О..
Перше питання, яке залишається відкритим: чи розуміє пересічний громадянин, що таке медіаграмотність? Медіаосвіта? (Не кажучи вже про те, чим вони відрізняються.) Визначень медіаграмотності можна знайти багато, але якщо коротко — це знання, які дають можливість людині аналізувати й критично оцінювати інформацію з різних типів медіа. Про медіаграмотність почали активно говорити через інформаційну війну— називаючи її одним із найбільш ефективних способів протистояти пропаганді.
Актуальність семінару пов’язана з реформами в освіті. Навчити педагогів – навчити молодь. Адже з народження діти медіаграмотні, але суспільство їх дуже сильно ламає. Тому медіаграмотність і критичне мислення – це «практично однакові» поняття.
Тренінг проходив за програмою
Тривалість |
Навчальні блоки та використані техніки |
9.30- 10.00 |
Реєстрація учасників.Кава -брейк |
10.00-10.45 |
Блок №1: «Давайте знайомитися». Введення в тему. Ігри-криголами, інтерактивні вправи, мозковий штурм |
10.45-12.00 |
Блок №2: «Інформація та мас-медіа» Мультимедійна презентація, робота в малих групах, запитання-відповіді, обговорення |
12.00-12.30 |
Обід |
12.30-14.00 |
Блок №3: «Що таке пропаганда?» Робота в групах, презентація результатів, ігри. |
14.00.-15.15 |
Блок № 4: «Маніпуляція та пропаганда»» Відеоперегляд,дискусія, робота творчих груп. |
15.15 -15.45 |
Кава -брейк |
15.45-16.45 |
Блок № 5: «Як думати критично, виявляти прихований зміст та читати між рядками» Мультимедійна презентація, запитання-відповіді, робота в групах |
16.45-17.00 |
Підсумок. Обговорення. Анкетування. |
І всі блоки проходили дуже активно і цікаво, час спливав дуже швидко.
Олег Охредько зазначає: «Права людини та медіаосвіта мають багато схожого — люди переважно не розуміють ні того, ні іншого, а щоб зрозуміти й те і інше, треба дуже активно використовувати критичне мислення. Найкращий варіант дії медіаосвіти — це робота з агентами впливу, тому що поки в нас є дуже великий консерватизм навіть з боку звичайного суспільства, закладений ще в радянські часи, і ми не змогли ще це перебороти».
Найцікавішим було те, що учасники семінару переглядали відеоролики з українського та світового медіа простору і тут же під керівництвом тренерів Масютіної Марини та Охредько Олега знаходили і класифікували матеріали як фейки, маніпуляції, пропаганду.
Прикладом того, як медіаграмотність можна інтегрувати в гуманітарні уроки,є нещодавно виданий посібник для викладачів «Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін», який містить плани-конспекти уроків для курсів «Історія України», «Всесвітня історія», а також «Людина і світ». Основні теми: боротьба України за незалежність в 1917–1920 роках, Голодомор, світові війни, нацизм, пропаганда. Власне, про медіа вкласичному розумінні там нічого немає— але це якраз приклад інтегративного підходу, коли вправи для розвитку критичного мислення й умінь вести дискусію включаються врізні дисципліни.
Розроблення і прийняття нової редакції Концепції впровадження медіаосвіти в Україні – важлива складова модернізації освіти, яка сприятиме побудові в країні інформаційного суспільства, розвиткові економіки знань, становленню громадянського суспільства.